- пристойност
- присто́йност ж., само ед. Anständigkeit f o.Pl., Schlicklichkeit f o.Pl., Ehrbarkeit f o.Pl.
Български-немски речник. 2013.
пристойност
Schlagen Sie auch in anderen Wörterbüchern nach:
безцеремонний — а, е. Який не додержується правил пристойності, ввічливості; надто розв язний. || Який не відповідає правилам пристойності, ввічливості. Безцеремонна поведінка … Український тлумачний словник
безсоромник — а, ч. Людина, що не має сорому, порушує правила пристойності; безстидник … Український тлумачний словник
безчинство — а, с. Порушення порядку, пристойності; бешкет, колотнеча … Український тлумачний словник
ввічливий — (уві/чливий), а, е. Який дотримується правил пристойності, виявляє уважність, люб язність; чемний. || В якому проявляється уважність, люб язність … Український тлумачний словник
вільний — а, е. 1) Ніким не гноблений, не поневолюваний; незалежний, самостійний. •• Ві/льне мі/сто за середньовіччя – місто, що звільнилося від влади феодала й користувалося правами самостійної держави. Ві/льні лю/ди в царській Росії – особливий стан… … Український тлумачний словник
годитися — I джу/ся, ди/шся, недок. Бути на що небудь, для чого небудь придатним; задовольняти певні вимоги. || безос. Уживається у знач. доречно, доцільно, слід, варто. || Такий звичай, так прийнято. •• Для годи/ться для порядку, заради пристойності; про… … Український тлумачний словник
звичай — аю, рідко звича/й, а/ю, ч. 1) Загальноприйнятий порядок, правила, які здавна існують у громадському житті й побуті якого небудь народу, суспільної групи, колективу і т. ін. •• Зви/чай ділово/го оборо/ту правило поведінки, яке склалося і широко… … Український тлумачний словник
комільфо — незм. і невідм., ч. Пристойний, відповідний правилам світської пристойності … Український тлумачний словник
куна — I кун а и/, ж. 1) рідко. Те саме, що куниця 1), 4). 2) розм., рідко. Пробій у дверях, воротах і т. ін. 3) заст. Залізна скоба, прибита у церкві, в яку вкладали руку жінки, караючи її за порушення правил пристойності. 4) заст. В язниця. 5) Збірна… … Український тлумачний словник
неблагопристойний — а, е, заст. Який не відповідає вимогам пристойності; непристойний … Український тлумачний словник
неввічливий — а, е. Який нехтує правилами пристойності, не виявляє уважності, люб язності; нечемний … Український тлумачний словник
